Поэзия этого мира

738 подписчиков

Свежие комментарии

Паперові крила

Я для себе істину відкрила,

В тому, мабуть, і життєва суть,

Що мої легкі, з паперу, крила

В небо високо завжди несуть.

 

Тож до сонця крила розпростерті,

Хоч від друзів чую я: «Згориш!»

І тому, тікаючи від смерті,

Дуже часто падаю згори…

 

Але знову вперто піднімаюсь,

Йду туди, де плачуть солов’ї

І крізь сльози сонцю посміхаюсь:

– Хай з паперу крила, та мої!

Картина дня

наверх