Поэзия этого мира

737 подписчиков

Свежие комментарии

  • Kajna V
    Война закончится тогда. когда этого захочет президент. Пока его предприятия работают на войну, пока идет отмыв миллио...Коли закінчиться ...
  • Kajna V
    Враг украйны сидит в Киеве..Не падай, Вкраїно
  • Татьяна Лисненко (Клименко)
    Спасибі.Коли закінчиться ...

НЕ МІНЯЙМО ЧЕСТЬ

Не міняймо честь…

                Що ж за народ ми? Гнані і голодні,

                  І доля наша зовсім не проста:

Ми гнулись  вчора, гибнемо сьогодні, -

Так поки ж нам нести того хреста???

Пустили  правду в прірву, мов пір’їну,

Лише встигаєм накладать латки…

А може, досить гудить Україну,

І досить рвать державу на шматки!!!

Ми ж з вами все і бачили, і знали,

Але мовчали, - «совість берегли»…

Розбили правду, віру поламали,

І ще й питаєм: «Як же ми могли?,,»

Ми все взяли із заходу і сходу,

У душу все, як рідне, узяли…

А рідну мову рідного народу

І пісню рідну зрадили!.. Змогли!!!

Зуміли ще й духовність поламати.

І що нам честь, і совість, і книжки?..

Бо ради грошей ладні аж стогнати,

Та виривать  прожиті сторінки…

Отож такі нещасні ми і бідні,

Що до цих пір незрячі і дурні…

Ми з вами всі двоюрідні і рідні,

Чого ж нам гинуть у пустій борні?

Ми ладні з вами вигинати спину

За гріш нещасний… Совість на межі…

Терпіть образи довго, без упину,

Носити камінь сірий у душі…

І наша хата завжди чогось скраю,

Навіщо нерви? Ми – та це не ми!

Ото ж держава тихо й помирає

З людьми такими,  горе із людьм…

Наїлись ми обіцянок і влади!

По горло ситі! Гарно живемо…

Хтось оббирає, нишпорить і краде,

А ми голодні, в злиднях помремо…

То ж поки будем гратися?

Ну поки,

І на ті самі дертися граблі?

З історією мало нам мороки?!

Та ми ж своєї долі ковалі!

Прозріймо всі, хоча голодні й кволі,

(Як жити важко в голоді й нужді!)

Лікуймо швидше душі наші кволі,

Ну досить жити в хаосі й біді!!!

Та ми ж таки народ, не стадо і не бидло!

Пора усім відчути на собі:

Так жити всім давно уже набридло,

То ж здобуваймо долю в боротьбі!

Давайте вкупі, а не поодинці,

Боротись. Кріпне  наша хай рука!

Щоби не страшно йти було в крамниці,

Щоб не ходить без шапки й піджака…

Щоб завжди хліб – пахучий на столі,

Широкий шлях, яким вперед йдемо…

Життя такого  ми ж бо ковалі,

Долі такої  довго ми ждемо.

Набридли вже розмови і дебати,

Були вже в нас купони і рублі…

О хай би вік усіх їх не пізнати, -

Бо знов і знов на ті самі граблі  …

Ну тож прозріймо, часу вже замало,

Всіх за собою щиро ми звемо.

Поки не все, що можна, поламали,

І поки ще на світі живемо.

Поки повітря ще не продалося,

І зрідка чути рідні ще пісні, -

                            Борімось, люди , щоби все збулося,

                            Що так нам часто видиться ві сні.

                           Щоб жить в державі чесно і красиво,

                           Щоб непомітно дні ішли й роки, -

                           Давайте жити чесно і правдиво,

                           І не міняймо честь на мідяки…

 

 

Картина дня

наверх