Поэзия этого мира

738 подписчиков

Свежие комментарии

Без названия

Коли нагряне жовтий листопад,

І  порудіють білі спориші,

Останній лист загубить дивний сад,

Печаль посіє осінь у душі.   

 

І вже тоді, коли свіча згорить,

Коли із воску крапля упаде,

Коли вже ні з ким буде говорить,

 Ніде й пташини, й тризвуку ніде,

 

І вже коли остання згасне мить,

Коли тобі не в радість вже й весна,

Коли відчуєш: серце не болить,

І пісня вже твоя не голосна,

 

Коли твої вже висохнуть вуста,

І вже, шкода, не буде вороття,

Коли повіриш, що душа пуста,

Лиш отоді відчуєш смак життя…

Картина дня

наверх