Відцвів жасмин… Пелюстки облетіли,
Мов не було тієї ніжної краси.
Не довго чиїсь погляди раділи,
Все відійшло, й спинитись не проси.
Пройшли ті дні, як і шалені весни,
Пробігли, мов розгнуздані літа.
І вже оте минуле не воскресне,
Пора вже не вернеться золота.
А ми той час не завжди цінували,
Тепер собі сумуємо: шкода…
На дрібні речі часто марнували,
І він пробіг, як весняна вода.
Отож цінуйте дні, навіть хвилини,
Ціну їх збагнете в кінці життя,
Яке грозою майською пролине,
Й ніколи вже не буде вороття.
