Згасає день
Шалені дні біжать до листопаду,
І хто, скажи, дарує їм снаги?..
Уже в сумних куточках мого саду
Терпкого болю випали сніги.
А сад ніким не ходжений і досі,
Висять на гіллі чорному плоди,
І мрії-мавки напівголі й босі
Комусь лишають видимі сліди…
І мальви там… Зітхають. Тихо тужать,
Тамує спрагу вранішня роса.
Вже вечір очі напівсонні мружить,
Згасає день… Згасає він… Згаса…
***
