Поэзия этого мира

738 подписчиков

Свежие комментарии

Мамина печаль

Там, де дикі гуси пір’я погубили,

Де війни грозою прим’ята трава, -

На світанку сина вороги убили:

Із туману чорний смуток виплива…

Приспів: Плаче вітер, стогне і ламає віття,

України рана у душі пече…

Чорним болем виросло у душах жахіття,

Що в серце поцілило, ранило плече.

Ой, синочку, сину, чом відцвів так рано?

Полинова доленька випала тобі.

Ти знайшов спочинок, де круті кургани,

Де волошки квітнуть в житі голубі.

А мамине горе віття розкидає,

Пустоцвітом в землю падають роки…

І вітер печалі в пам’яті гойдає

Вишиті весільні сину рушники.

Приспів (той же).

Картина дня

наверх