Поэзия этого мира

738 подписчиков

Свежие комментарии

Скорботна пам"ять

      Скорботна  пам»ять

Нам не забути, чуєш, світе,

Хоч та історія й німа,

Та пам»ять  душі буде гріти,

Хай совість терпко обніма.

 

Той стогін чуємо і досі,

Він в наших душах не стиха…

…Вони голодні, голі й босі,

Тікають, бідні, від гріха…

 

І хай чиясь рука із книги

До змісту вирве сторінки,

Але нема такої криги,

Щоб існувала без ріки…

 

І не  дай Бог нам загасити

Отої пам»яті свічу…

Так, ми живем і будем жити,

А про минуле – помовчу…

 

Бо цифри нам болять, як рани,

Мов сиплять іль їдку на них…

Опам»ятатись нам нерано,

До всіх звернутися святих…

 

І бить чолом, чолом нам бити,

Будить у душах каяття,

Щоб дав нам Бог у щасті жити,

І щоб продовжив нам життя.

 

І щоб сади в рожевім вітті

Сріблила вранішня роса,

І щоб ніхто й ніде у світі

В нужді голодним не згасав…

 

Для цього в душах – совість мати,

Щоб не погас вогонь в очах,

Давайте жить і пам»ятати,

В честь кого блимає  свіча…

Картина дня

наверх