Поэзия этого мира

738 подписчиков

Свежие комментарии

Пам"ятаєш

Пам’ятаєш…

                  (Монодіалог)

-         Пам’ятаєш, були ми в саду,

П’янко пахли рясні абрикоси.

Попід ними до тебе іду,

Щоб погладить тугі твої коси.

-         Пам’ятаю рясні черешні,

Милувались ми ними до ранку.

Ти освідчивсь в коханні мені,

Й розійшлися ми аж на світанку…

-         Пам’ятаєш старі яблуні,

Стиглі яблука падали в роси…

Очі наші були не сумні,

Бо дивилися в марева просинь.

-         Ми лічили у небі зірки,

І так часто збивались з рахунку…

Пам’ятаю і дотик руки,

Й смак п’янкого твого поцілунку…

Пам»ятаєм. Та все те минуло.

Усе збігло, розтало, стекло…

Те кохання крилом лиш війнуло,

І немає, як і не було…

 

Ми вже сиві з тобою, одначе

(Хоч роз’їхались в різні краї),

Серце інколи в споминах  плаче,

Як співають в садах солов’ї.

Картина дня

наверх