Поэзия этого мира

737 подписчиков

Свежие комментарии

  • Kajna V
    Война закончится тогда. когда этого захочет президент. Пока его предприятия работают на войну, пока идет отмыв миллио...Коли закінчиться ...
  • Kajna V
    Враг украйны сидит в Киеве..Не падай, Вкраїно
  • Татьяна Лисненко (Клименко)
    Спасибі.Коли закінчиться ...

поезії

 

     Прихилився вечір…

 

Прихилився вечір до ріки,

А вона – холодна і німа…

Хоч моргають з неба їй зірки, -

Не шепоче і не обніма…

Наче ширма, вечір нависа,

Погляд неба – дивний і скупий…

Ця таємність – мрія і краса,

Неповторність цю бери і пий…

Причепивсь метелик на бузку,

Може, він отут когось чека?,,

Ні! Дивись – танцює на листку,

Чи кадриль, чи, може, гопака?..

Але свіжий вітер навпрошки

Пролетів – й метелика нема…

Прихилився вечір до ріки,

Як сестрицю рідну обніма…

 

 

                           Слово

 

Нехай не житиму я знову,

Й нема якоїсь в тім біди.

Але я вірю: моє слово

Як мрія, житиме завжди.

 

І світ не міниться перлово,

Стара вже істина оця…

Та хай цілюще моє слово

Збагатить душі і серця!

 

Усе іде: старе і нове,

Не заблукай серед ідей…

Але правдиве моє слово

Пробудить совість у людей…

 

А ви, і пані, і панове,

Життя гортайте сторінки,

І там квітуче моє слово

Знов проросте через роки…

 

Я буду й мертвою радіти,

Що вас оточує краса.

І хай мої слова, як квіти

Вас піднімають в небеса…

                ***

 

               Зваба

 

Зваба сонця, зваба неба,

Зваба літа і зими.

Зваба «ні» , і зваба «треба»,

В звабі вік живемо ми.

 

Зваба кольору і блиску,

Зваба вечора і дня.

І далеко вона, й близько,

Кожен день вона, - щодня!

 

Зваба радості й печалі,

Все у зваби – пополам.

В звабі плачу я ночами,

Та себе їй не віддам!

                 ***

 

 

               Роздум

 

Ношу усе сама в собі,

Не лізу я в  «чужу білизну»,

Люблю я далі голубі,

І небо, й землю, - всю Вітчизну.

І йдуть за зимами літа,

Життя альбом перегортаю…

Чому ж померла думка та,

Що ДОБРЕ все добром вертає?..

В житті добро усім робила,

Чужий я спокій берегла.

Неправда мрії всі розбила,

Старалась склеїть – не змогла!

І, мов метелик, в шибку, билась,

Горіла все життя в вогні.

Й нічого в світі не добилась,

Бо світ, як бачим, на брехні…

І що ж, скажіть, не так робила?

Ішла по Божому путі,

І людських рис не погубила,

І все побачила в житті…

Я крил над свічкою не гріла,

Але не встигла і збагнуть,

Як на вогні й сама згоріла,..

Шкода, життя не повернуть…

                                                    Червень 2010 р.

                   ***

 

Липень.

       Спека.

               Мить.

                       Гроза…

Смуток.

        Жаль.

              Печаль

                    . Сльоза…

Вітер.

        Дощ.

            Калюжа.

                       Дім.

Ми удвох з тобою в нім…

 

Темінь.

           Тінь..

                  Сірник.

                          Свіча…

Страх.

        Напруження.

                      Печаль…

Подих.

         Блискавка.

                         І звук.

І сплетіння наших рук…

 

Літо.

        Липень.

               Ніч.

                         Гроза…

Поцілунок.

                Сміх.

                       Сльоза…

Щастя.

         Всесвіт.

                  Подих.

                             Час…

Так гроза з»єднала нас…

                      ***

 

                Дощ не упаде…

 

Ні перед чим не зупиняйтесь,

                       Не заспокоюйтесь ніде.

Бо у опущені долоні

                        Ніколи дощ не упаде.

Дерзайте, бийтесь і кохайтесь,

               Цініть і щирість, і тепло.

Частіше людям посміхайтесь,

               Щоб все навкруг завжди цвіло!

Про старість теж не забувайте,

               Вона раптова, як гроза…

Печалі волі не давайте

              Бо змиє радість та сльоза.

А справжнім друзям будьте раді,

              Діліть навпіл із ними все.

Тоді й негода в листопаді

              Весь смуток візьме – й пронесе.

А ворогам – не піддавайтесь,

             Не опускайте рук ніде.

Бо у опущені долоні

             Ніколи дощ не упаде…

                     ***

Тетяна Лісненко   м.Ромни Сумська область

Картина дня

наверх