На информационном ресурсе применяются рекомендательные технологии (информационные технологии предоставления информации на основе сбора, систематизации и анализа сведений, относящихся к предпочтениям пользователей сети "Интернет", находящихся на территории Российской Федерации)

Поэзия этого мира

729 подписчиков

Яблуня

Вгніздилась яблуня, стара і одинока
У кінці саду. Тиха і німа …
Сховалась, мабуть, від чужого ока, -
Тепер її потріпує зима…

Ламає вітер крила їй лелечі,
Мороз вкриває інеєм гілки…
А сіра пам’ять струшує на плечі
Немов сніжинки, вицвілі роки…

Нема сусідів, подружок немає,
І голосів пташиних теж нема…
То ж вітер злий гілки їй і ламає,
Вона ж бо крайня… Та іще й сама…

І нікому сердегу пожаліти, -
Частенько в землю скапує сльоза…
А коли квітом вкриються їй віти,-
Всіх полонить незаймана краса…

Тоді літають бджоли-медоноси,
Такі кумедні, сильні і святі,-
Але вона нічого в них не просить
У цім шаленім, прикрому житті.

А потім осінь. Яблука червоні
Постукують в саду і ніч, і день,
Або кладе прохожим їх в долоні,
Й подяки не чекає від людей…

А коли чує вересня розмову,-
Міняє сукню: світлу – на руду…
І поринає в сутінь вечорову:
Така вона страшна у цім саду…

Отож сховалась від чужого ока,
Її душа зітхає крадькома…
Бо все життя, як палець – одинока,
Сама у світі цім. Сама. Сама. Сама…

Картина дня

наверх