Золота мить

Золота митьНе забула й досі я про тебе,Хоч живу не в сірій я журбі,Бачу, в тебе знову, наче небо,У руках фіалки голубі…Ніс мені із посмішкою літом,Запах ніжний серце полонив.Ти мені фіалковим тим квітомПогляд завжди ніжив і п’янив…Лоскотав пелюстками і листям,М’яко пахли квіти золоті…І життя здавалося барвистим, -Розквітало все в моїм житті.118Гладив ніжно плечі і волосся,Цілував і руки, і вуста…Чи кохав, чи, може, так здалося, -Але мить була та золота…