Поэзия этого мира

738 подписчиков

Свежие комментарии

  • Kajna V
    Война закончится тогда. когда этого захочет президент. Пока его предприятия работают на войну, пока идет отмыв миллио...Коли закінчиться ...
  • Kajna V
    Враг украйны сидит в Киеве..Не падай, Вкраїно
  • Татьяна Лисненко (Клименко)
    Спасибі.Коли закінчиться ...

У вірші слід

              У вірші слід

В долоні зорі падають гарячі,

Гойдає вітер спомини  в мені…

Немов дитя, душа сумує, плаче,

Й торкає струни бережно сумні.

Уже роки немов пташині зграї,

Шкода, що їх ніхто не поверта.

Печально так мелодію нам грає

Примхлива осінь – ніжно-золота…

Фарбує вона роки непомітно

У диво-ніжні злото-кольори.

Але чомусь холодні й не привітні

Дуби й берези, вільхи, явори.

Тепер вони бентежать часто душу,

Щодень – то більше листя обліта…

І знов собі признатися я мушу,

Що так прекрасна осінь золота.

Тож знов на сум не зважую прохожих,

Як зілля п»ю проміння золоте.

Питаю я: на кого осінь схожа,

Що дозріває вже, а не цвіте?..

Уже з роками мудра стала й сива,

І коні мої мчать через літа…

Не молода уже, згубила силу,

Не ясні очі, вицвіли вуста…

Стежин крутих немало проходила,

Топтала ряст і білі спориші.

І закусив мій кінь гнідий вудила,

Лишився спогад – в серці і в душі.

Тепер холодний вітер в очі струже,

Осіння злива в серце попада.

Усе-усе тепер чомусь байдуже:

І срібні зорі, й сонце, і вода…

А вам – хай сонце: лагідне й привітне,

Комусь розтопить кригу у душі…

Я ж відійду, як інші- непомітно,

Лишивши слід у пісні і вірші…

Картина дня

наверх