На информационном ресурсе применяются рекомендательные технологии (информационные технологии предоставления информации на основе сбора, систематизации и анализа сведений, относящихся к предпочтениям пользователей сети "Интернет", находящихся на территории Российской Федерации)

Поэзия этого мира

729 подписчиков

Сповідь Миколаю

                                          Сповідь Миколаю

 

Святий Миколаю, мій погляд – у небо,

Складаю я руки у тихій мольбі…

Звертаюсь сьогодні з проханням до тебе:

Життя дай у злагоді, а не в журбі…

Святий Чудотворцю, я знаю: ми – грішні

На цій безпорадній стражденній землі.

Нехай всі борги – сьогоденні й торішні

Розтануть туманом в далекій імлі.

Між нас, між людей, є прості і не дуже…

Хто сильний, той бореться, з сил випада…

Але є й такі, що усе ім байдуже,

Як кажуть, не ім ллє за комір вода…

Чого ж ця байдужість на крилах літає?

Бо любим себе ми? І тільки себе?

…Стою на колінах, і сум огортає,

Як небо негода, таке голубе…

Чого ж ми жорстокі й підступні сьогодні?

А хочем, щоб сила якась же спасла!..

О дай нам достукатись в душі холодні,

О дай розтопить кригу підлості й зла!

Ми й так «сотворили» всього забагато,

Що крок – то у світі «подія нова»…

І так поступово збуваємось свята,

Що прагне душа… Й це не просто слова…

У швидкість космічну прогресу науки

Ми ледь устигаєм усі тупцювать.

А гляньмо у душі! А гляньмо на руки, -

Та ім би на Божій землі працювать!!!

Так ні! Не кажіть! А земля – почекає:

Ми прийдем. Ми знаєм. Ми – вірні сини…

Тим часом планета у злі потопає,

І, скажеш, твоєі нема в тім вини?

Людино, страшна ти в шаленому щасті,

Сьогодні жорстоко ти йдеш до мети.

І знов забуваєш: від горя й напасті

Гріховній людині повік не втекти.

Пора посилати свій погляд до неба,

Благати у Бога, гріхи щоб простив,

Й сказав, як по совісті жити нам треба,

Й від серця до серця як зводить мости…

Бо ми призабули, як предки нас вчили,

Забулись питати, в книжки заглядать…

Вони ж, наче скарб, цю нам землю вручили,

Й до скону веліли іі зберігать.

А ми не зуміли криниць врятувати,

А чисте повітря ? Та де воно є?

Садів не навчились, як правду саджати,

Й ця совість нам жити тепер не дає…

Святий Миколаю! Прошу допомоги

У ці нелегкі і шалені часи.

У душі прийди, у серця, до порогу,

І розуму швидше, прошу, принеси.

Я вірю, що душі, неначе фіранки

Розкриються в сад милосердя й тепла…

І будем щасливі від ранку до ранку,

І буде весна, як раніше була.

Святий Чудотворцю! Навчи нас кохати,

Знайти поможи нас себе у собі,

Щоб сина в біді не покинула мати,

Щоб душі не сохли в пустій боротьбі.

Щоб те, що в сусіда згоріла хатина, -

Не в радість жахлива ця звістка була.

Щоб мальва Добра – як верба біля тину

В серцях у людських і у душах цвіла.

І черствість та глухість щоб люди згубили,

Щоб Честь і Порядність завжди берегли.

Щоб Правду і Мудрість як матір любили,
Й за Правди межу заступить не змогли.

Щоб батька і матір знайшла сиротина,

(Хоч доля, шкода, не пита.., не пита…)

І хай у цім світі каліка-дитина

Узнає, що є таки, є Доброта!

Святий Миколаю! Спасибі за Ласку,

Щаслива я тим, що з тобою дружу.

І що, мов дитина, я вірю у казку,

Яку ще не раз щиро всім розкажу.

…Тепер я в чеканні, наівно під вечір

Свій погляд у зиму пошлю.., помовчу…

Вже холод грудневий зворушує плечі,

А я почекаю… Поставлю свічу…

Нехай ВІН заходить у кожну оселю,

У місто казкове, у тихе село,

Щоб всі стали ситі, здорові й веселі,

І всім у родинах прекрасно було!

Щоб серце і взимку не крижаніло,

Щоб пісня лилася з легкого крила!

Щоб люди усі пробачати уміли,

А ваша родина – як сад розцвіла!!!

Картина дня

наверх