За вікном – холодний дощ і вітер,
Відцвілися мальви вже давно…
На вікні цвітуть герані-квіти,
На столі стоїть сухе вино…
А мені печаль з’їдає душу,
І дарма, що в скронях сивина, -
В самоті і в розпачі я мушу
Келих взяти й випити вина…
І забути вмить усе на світі:
Сум, печаль, самітність і жалі,
І красу осінніх диво-квітів,
І «курли» останніх журавлів…
Все забути! Наливати й пити,
І радіти присмаку сповна…
А любить?!!
По-справжньому любити
Можна і з вином, і без вина…
