Поез11
Дощі Хіба? Невже? Чия це осінь? На свічці – воскова сльоза.. Ти жмуток слів лишив у просинь, Нікому й слова не сказав… Та сумувати – ні! Не треба! Хоч ті слова – немов ножі. Заглянь у безвість, за крайнеба, Де сплять солодкі
...Далее