На информационном ресурсе применяются рекомендательные технологии (информационные технологии предоставления информации на основе сбора, систематизации и анализа сведений, относящихся к предпочтениям пользователей сети "Интернет", находящихся на территории Российской Федерации)

Поэзия этого мира

729 подписчиков

Поезії

Сині смуги туманом на плечі,


І дощі моросять навісні.


Хтось розгадує кола лелечі,


Хтось дивує когось уві сні.


   Гострий вітер курличе над полем,


   Наче лід у калюжах вода...


   Як, скажи, розминутися з болем, -


   Як він сіті навкруг розкида...


І немає ні дня, ані ночі,


Щоб полинуть в німе забуття...


Сизий птах мелодійно клекоче,


Припорошує сумом життя...


                      ***


 


            Блюз моїх літ


 


Ідуть роки. Листаю їх, мов книги...


І так проходять зими і літа.


Життя – як блиск незайманого плоду, -


Було так, є – від роду і до роду,


Уже й настала осінь золота...


 


І стала я так схожою на осінь,


На тихий жаль серпневого плачу...


Вже в котрий раз лягли жита в покоси,


І сивиною вкрились мої коси,


А я, мов осінь, плачу і мовчу...


 


Мовчу про все: і долю, і недолю,


Любуюсь я , як пахнуть чебреці...


Тепер дивлюсь у дзеркало – на скроні,


Кладу літа пройдешні у долоні,


І бачу сліз краплини на щоці...


 


Ідуть роки... Мені їх не спинити...


Шалений час невтомно поспіша.


І мрії гаснуть у полоні,


І спить мій спомин на долоні,


І серпня блюз виспівує  душа...


 


                                ***


 


 


 


                     Так красиво


 


Іду, іду й не поспішаю,


Крізь солов”їні голоси.


Собі признаюся : не знаю


Ніде щедрішої краси...


      Мій серця спів іде луною


      Повільно так, без суєти.


      А тиша йде, іде за мною,


      І я із нею тут на “ти”.


Хоча кажу “моя величність”, -


А в серці – ніби ковалі...


І гомонить зі мною вічність


Вустами неба і землі.


      Іду, і слухаю, і бачу


      Проміння сонця на сосні.


      І міражі, чиїсь невдачі,


      Чиїсь слова неголосні...


Й куди мені ще поспішати?


Навкруг – пташині голоси,


А зверху глянь – зелені шати, -


Ану, спокою попроси...


      Я напишу в душі курсивом,


      І букви будуть золоті.


      Хай завжди буде так красиво


      В душі, на серці і в житті !..


                   ***  Тетяна Лісненко

Картина дня

наверх