Я заглянула осені в душу,
Ненароком, як часто бува…
І тепер червоніти я мушу
За кохання, за ніжні слова…
Те було все надумане нами,
Ті слова – як ясні міражі.
Все пройшло золотими ланами,
Й на чужій зупинилось межі…
На чужій межі
Понравилась статья? Подпишитесь на канал, чтобы быть в курсе самых интересных материалов
Подписаться