Лишити слід
Я напишу в душі своїй курсивом,
(Вона у мене щедра і проста!)
Прожить нам слід і правильно, й красиво,
Щоб завжди були в посмішці вуста…
Для цього треба дім свій збудувати,
А ще – посадить дерево в саду.
Родити сина, й всю любов віддати,
І відігнать від матері біду…
Старій людині – низько поклонитись,
Копійку дать на булку жебраку.
Від інваліда щоб не відвернутись, -
Вони живуть в годину нелегку…
Оце так мало треба нам зробити,
Хай невеликі справи, хай малі!
Щоб не дарма життя своє прожити,
І слід лишить на праведній землі…
***