Занадто пізно ти прийшов у гості
Занадто пізно: канули мости.
Вже сум, як дощ, спадає з високості,
Згубились мрії, нам їх не знайти...
Життя повільно віки закриває,
Жорстокий вік не будить каяття,
Для тебе в серці місце вже немає,
Згорає швидко свічкою життя...
Занадто пізно. Вже біліють коси,
Мережать зморшки підняте чоло.
...колись цвіли шалено абрикоси,
А потім стежку цвітом замело.
Занадто пізно. Серце криком крає,
Нічим уже його не погасить.
Немає мрій, та вже й життя немає,
Лиш сірий дощ в тумані моросить...
