Я літня жінка

 

    Я літня жінка

Я – літня жінка… Я ж бо не стара,

Нехай цвіте на скронях сивина,

Але згасать, пробачте, не пора…

Що час біжить – то не моя вина…

Я літня жінка… Ще в душі весна…

Я хочу ще подобатись собі…

В саду моєму – яблуня рясна,-

Вона також із часом в боротьбі…

Он подивись: наливисті плоди, -

Вже півстоліття сторожем стоїть,

І хто б отам під нею не ходив,

Схиляє щедро з яблуками віть…

Боїться вітру.., грому і грози,

Покірно хилить віти уві млі…

Соромиться пекучої сльози,

Так і живе на цій святій землі.

…Вже гаснуть зорі… Осені пора,

В саду жоржини квітнуть неземні.

Я літня жінка, я ж бо не стара,

І співчувать не треба ще мені…