На информационном ресурсе применяются рекомендательные технологии (информационные технологии предоставления информации на основе сбора, систематизации и анализа сведений, относящихся к предпочтениям пользователей сети "Интернет", находящихся на территории Российской Федерации)

Поэзия этого мира

729 подписчиков

Про самітність Поезія

             

              Лісненко Тетяна

  Яблуня

 

Вгніздилась  яблуня, стара і одинока

У кінці саду. Тиха і німа …

Сховалась, мабуть, від чужого ока, -

Тепер її потріпує зима…

     Ламає  вітер крила їй лелечі,

     Мороз вкриває інеєм гілки…

     А сіра пам»ять струшує на плечі

     Немов сніжинки, вицвівши роки…

Нема сусідів, подружок немає,

І голосів пташиних теж нема…

То ж вітер злий гілки їй і ламає,

Вона ж бо крайня… Та іще й сама…

    І нікому сердегу пожаліти, -

    Частенько в землю скапує сльоза…

    А коли квітом вкриються їй віти,-

    Всіх полонить незаймана краса…

Тоді літають бджоли-медоноси,

Такі кумедні, сильні і святі,-

Але вона нічого в них не просить

У цім шаленім, прикрому житті.

    А потім осінь. Яблука червоні

    Постукують в саду і ніч, і день,

    Або кладе прохожим їх в долоні,

    Й подяки не чекає від людей…

А коли чує вересня розмову,-

Міняю сукню: світлу – на руду…

І поринає в сутінь вечорову:

Така вона страшна у цім саду…

    Отож сховалась від чужого ока,

    Її душа зітхає крадькома…

    Бо все життя, як палець – одинока,

    Сама у світі цім. Сама. Сама. Сама…

Картина дня

наверх